У Анни Леонідівни двоє дітей, син і дочка. Дочка рано вийшла заміж і поїхала в інше місто, а єдина дитина, як Анна Леонідівна називала єдиного сина, залишився з нею. У Романа була kохана, Даша. У перший же день знайомства вона не сподобалася Ганні Леонідівні. Даша була яскравою дівчиною, не простою, сірою мишкою, і це Леонідівні не подобалося. Вона відмовляла сина одружуватися з нею, але у неї не вийшло. Вони одружилися. Після двох днів співжиття Даша попросила чоловіка переїхати в знімну квартиру. – Ні в якому разі. У мене проблеми зі здоров’ям.
А якщо зі мною щось трапиться? Роман з Дашею довго обговорювали це питання, і вирішили залишитися. Даша заваrітніла, наро дила дочку, Машу. Дівчина вирішила повернути собі колишні форми і старанно займалася спортом, сіла на дієту. Потім, коли домоглася результату, кинулася по магазинах. Весь цей час Машею займалася бабуся, і часто говорила: <<Погана мати. У дочки зубки, животик болить, а її все вдома немає>>. Одного дня Даша вийшла з кімнати в ошатній сукні. – Що за вигляд? Це що таке? – Гарна сукня, не подобається?
– І куди ти зібралася? Чоловік бачив? Даша не звернула уваги на слова свекрухи і вийшла з дому. Увечері Роман повернувся додому, а Даші ще не було. – Ти знаєш, де твоя дружина? – Так, пішла з подругами на дівич-вечір. – А знаєш, у що вона була одягнена? І стала Анна Леонідівна у всіх фарбах і перебільшено розповідати синові, в чому вона була. Даша повернулася додому пізно ввечері. Анна Леонідівна зі своєї кімнати слухала, що вони сваряться, і раділа. Вранці вона побачила на підлозі шматочки розрізанної сукні і дізналася, що невістка зібрала речі і пішла. Ця новина теж їй сподобалася. У наступні дні Анна Леонідівна підслуховувала телефонні розмови сина. Він просив Дашу повернутися, умовляв, але вона відмовлялася.
– Мамо, я вирішив знімати квартиру і переїхати туди разом з Дашею і Машею. – Синку, яка з неї мати? Вона не впорається. А потім, ти забув? Мені треба, щоб хто-небудь був постійно поруч. У мене здоров’я. Роман знову вирішив залишитися. Але став nити, багато і кожен день. – Навіщо ти так, синку? – А що мені робити, мамо? Даша не хоче повертатися. А тебе залишити одну не можна. – Навіщо тобі ця Даша? Без неї набагато краще. – Тобі мамо, тобі краще. А мені ні. Наступного дня Роман затримався. Анна Леонідівна все розігрівала вечерю, а його немає. І тут пролунав дзвінок. – Ваш син потрапив під машину. На nохоронах зібралися всі знайомі і родичі, але Даші не було. Анна Леонідівна залишилася одна-з Машею на руках. Вона дивилася у вікно. Їй вже нічого не хотілося.