Сімдесятирічну бабусю чоловіка всі родичі вважають за авторитет. До її думки прислухаються всі – від найстарших у сім’ї до онуків та правнуків. Бабуся – найстаріша, отже, наймудріша з усіх. Проте так думають усі родичі чоловіка, і чоловік у тому числі. Але про яку мудрість йдеться? Вона – чистий маніпулятор, що грає на емоціях. Ось недавно заявила: “Поки не з’їсте мої ватрушки, нікуди не пущу”. Бабуся все життя жила на втіху. З розповідей родичів я дізналася, що наша Антоніна Павлівна і в молодості була такою владною та зухвалою. Вона вимагала завжди тільки найкращого собі, не звертала уваги на потреби оточуючих, не поважала думки дорослих, не доnомагала свекрусі і особливо не займалася господарством.
З віком влади у неї побільшало, адже багато хто автоматично вважає літ ніх людей мудрими та досвідченими, незважаючи на їхній життєвий шлях. Свого часу Антоніна заборонила синові, тобто моєму свекру завести другу дитину. Чому? “У вас є одна. Вкладіть усі сили в нього, ростіть та розвивайте його.”. Найсмішніше у цій історії – ніхто не противився. А своєму чоловікові вона заборонила прийняти дачу, яку йому дарували за десятки років роботи в одній компанії. “Ми міські люди – помідори і смородину можемо і в магазині куnити.”, А як би ми заробили на цій дачі зараз … Отож, повернемось до початкової історії. Днями чоловік попросив поїхати з ним до бабусі за якимись інструментами.
Він пообіцяв, що ми не затримаємось – заберемо інструменти та повернемося. Поїхали! Цілий день бабуся ходила за мною по п’ятах. Коли на мій телефон надходили повідомлення або дзвінки, вона вважала своїм обов’язком дізнатися, від кого вони. Бабуся чомусь була впевнена, що я зобов’язана перед нею звітувати. Теж мені, мудра! Звичайна недалека стара хричовка вона! Коли ми вже збиралися виходити, у неї почався тик: – Стояти! Не підете, поки не з’їсте всі ватрушки. Коли я сказала, мовляв, ми щільно поїли перед дороrою, а ще у мене алергія на сир, вона розбуялася: – Я для кого з 6-ї ранку біля плити стирчала? Не буває алерrії на сир. До того ж, тут зовсім небагато сиру. Вона ще й домашня, не ваша та покупна з якоюсь алерrією. Чим раніше ви почнете, тим швидше доїсте. Чоловік сів як миленький, взяв до рук прилади і почав їсти. А я своїх позицій не здавала. Але остаточно в нокаут я уникла фрази чоловіка на зворотній дорозі: – Могла б спробувати хоча б з поваги до неї.