Коли стосунки Тамари з Остапом закінчилися, дівчина почала шукати розради у своєї мами Ганни. Незважаючи на первісний розлад Тамари, Ганна спонукала її зосередитися на власному щасті та незалежності, підкресливши контраст між самозабуттям доньки та її власним повноцінним життям. Ганн прожила довгий і щасливий шлюб, зберігши свою індивідуальність та інтерес до життя, тоді як Тамара повністю втратила себе, намагаючись догодити Остапу.
Ствердний підхід Ганни до життя іноді викликав нерозуміння у Тамари, яка сприймала все як зневагу до батька. Проте Ганна не раз пояснювала, що таке життя не тільки зробило її щасливою, а й збагатило її сімейне життя, що явно контрастувало з незадовільним досвідом Тамари щодо самопожертви. Ганна закликала доньку повернути собі той яскравий, авантюрний дух, який був у неї до заміжжя, наголосивши, як важливо жити за коханням, а не за зобов’язаннями.
Ця довга розмова нарешті пробудила в Тамарі усвідомлення, змусивши її задуматися про свої втрачені пристрасті та радісне життя, від якого вона відмовилася заради подружньої відповідності. Зрештою, Тамара вирішила повністю прийняти знову набуту свободу, відродити свої інтереси та особистісне зростання. Відхід Остапа став каталізатором її трансформації: Тамара вирішила зробити пріоритетом своє щастя та благополуччя, вирушивши у подорож самопізнання та розширення можливостей, а її життя було вже відкрито для нових знайомств та пригод.