З 16 років Ганна працювала на різних роботах, щоб утримувати матір, пожертвувавши можливістю здобути вищу освіту. До 20 років, втомившись від поїздок на роботу та спілкування з важкими начальниками та клієнтами, вона перейшла на віддалену роботу, зайнявшись бухгалтерією.
Ця зміна значно покращила її життя, скоротивши витрати та звільнивши час для дозвілля. Її чоловік захоплювався її гнучкістю, але після весілля його мати розкритикувала її спосіб життя. «Що це за робота – сидіти вдома цілий день?» – насміхалася свекруха під час одного з візитів. «Я теж хотів би сидіти вдома», – втомлено простягнув її свекор. «Необхідно мати нормальну роботу», – наполягала свекруха, сумніваючись у законності роботи з дому. Розчарована нерозумінням, Ганна відповіла під час сварки:
«Моя зарплата вища, ніж у Артема!». Ці слова коштували їй підтримки чоловіка, а свекруха використовувала це, щоб ще більше вбити клин між ними. Тепер, відчуваючи себе ізольованою та незрозумілою, Ганна задумалася, чи варто взагалі намагатися захищатися від звинувачень родини. «Чи варто мені продовжувати виправдовуватися, якщо все проти мене?», – міркувала вона, намагаючись донести до оточуючих свою точку зору. І є ж люди, які досі вважають роботу з дому марною тратою часу…