Риммі дуже пощастило у шлюбі: її чоловік був спокійним, врівноваженим та забезпеченим, дбав про сім’ю та поважав рішення дружини. Римма часто міркувала про свою удачу, особливо коли чула про нестабільні шлюби своїх подруг. Через роботу чоловіка водієм вантажівки він часто бував у роз’їздах, чому заздрили подруги: адже це зберігало свіжість стосунків, хоча часом Римма почувалася самотньою. Якось, коли жінка готувалася до довгоочікуваної відпустки на море, її плани набули несподіваного оберту.
Вона збиралася зустрітися з чоловіком у прибережному місті, але саме в той момент, коли вона сідала в потяг, з’явилася свекруха і попросила дозволити сім’ї її дочки пожити в її квартирі, поки її не буде. Захоплена зненацька таким проханням, Римма відчула себе ніяково, але вирішила таки віддати ключі і залишити це питання на розсуд чоловіка. Діставшись місця відпочинку, Римма насолодилася мальовничими пейзажами, але відчула смуток, коли чоловік зателефонував і повідомив, що його вантажівка зламалася, і він не зможе приєднатися до неї.
Незважаючи на розчарування, Римма здобула з поїздки максимум користі, досліджуючи та фотографуючи мальовничі околиці, сподіваючись незабаром розділити ці моменти з чоловіком. Повернувшись додому, Римма подумки приготувалася до того, що може чекати на неї в квартирі. На свій подив, вона виявила, що квартира перетворилася: її сім’я зробила в ній чудовий ремонт як сюрприз на п’яту річницю весілля. Приголомшена таким жестом кохання, Римма усвідомила, наскільки незрозумілими були її початкові почуття. Вдячна за підтримку та любов своєї сім’ї, Римма підняла келих і запропонувала їм вважати її дім своїм, коли це буде потрібно.