Оля хотіла поїхати до Пітера на Новий Рік до подруги Наді. Надя жила там уже рік. Її чоловікові запропонували гарну роботу там рік тому. Гріх було відмовитись від такої роботи, і вони вирішили поїхати. Наді місто дуже сподобалося. Коли подруги зідзвонювались, вона нахвалювала місто і завжди запрошувала близьку подругу в гості. Оля ніяк не могла приїхати, бо на вихідні вона сиділа з онуком, щоб її син Андрій та невістка могли відпочити. Цього разу Оля вирішила таки поїхати до подруги на Новий Рік. Вона вже куnила квитки.
За тиждень до Нового Року до неї приїхав Андрій із сином. Він запланував поїздку до Єгипту і хотів залишити сина в Олі. Коли Оля розповіла про свої плани, Андрій обурився: – Ти тільки про себе й думаєш! Ти не хочеш нам доnомогти з Миколою. – Що? Я ж з ним сиджу у вихідні, щоб ви відпочивали від нього. А мені самій відпочинок потрібний. Я ж працюю. Олі було прикро. Минулого разу вони з сином пос варилися через те, що Оля зустріла чоловіка та хотіла його запросити до себе пожити. Андрій поставив ультиматум: або він, або чоловік. Оля тоді обрала сина. – Я ж казала, що я поїду у гості.
Як ви могли запланувати? – А що здати квитки неможливо? Я ж Колю за тиждень привіз. – Самі й здайте. Ти гадаєш, що мені не хочеться відпочивати? Я також людина. – Після того як ти залишаєш онука і їдеш до Пітера, ні! Якщо так, тоді забудь про те, що в тебе є син і онук! – Як я могла такого егоїста виховати! Ти кидаєш сина на Новий Рік і ще й мене звинувачуєш? – сказала розлючена Оля. Андрій пішов. Олі було прикро за онука, але терпіти таке ставлення вона не могла. Оля таки поїхала до Пітера і побачила близьку подругу. Вони разом провели чудовий час. Андрію знадобився місяць, щоби піти на примирення. Цього разу Оля поставила умову: вона сидітиме з онуком лише тоді, коли їй зручно.