Два роки тому Влад зустрів Олю та швидко закохався. За півроку вони одружилися. Він не планував одружуватися так швидко, але Оля наполягла: “Якщо ми не одружимося зараз, я піду!”. Влад не міг змиритися з думкою про те, що втратить її, хоча спочатку хотів почекати до закінчення університету та отримання стабільної роботи. Оля, медсестра, заспокоїла його: “Моєї зарплати плюс твого підробітку поки вистачить на нашу родину”. Зараз Влад навчається на четвертому курсі університету, і дружина вимагає, щоб він покинув навчання та працював повний робочий день, стверджуючи, що “всі нормальні чоловіки” так роблять.
Вона заявила, що втомилася утримувати сім’ю поодинці і хоче завести сім’ю, що неможливо за їх нинішнього бюджету. Ця напруга була не новою: відразу після весілля Оля часто нарікала на те, що рано почала працювати після школи, тоді як Влад отримував вищу освіту. Щоразу, коли вона хотіла щось купити, а коштів було мало, суперечка поновлювалася. Незважаючи на значну фінансову та матеріальну підтримку з боку батьків Влада, які також постачали їх продуктами з дачі, грошове питання було постійним. Оля засмучувалася, коли він допомагав батькам на дачі, і скаржилася на витрати:
“Ця картопля коштує дорожче, ніж купувати на ринку!”. Фінансова напруга призвела до того, що вона поставила ультиматум: “Або наша сім’я, або твоє навчання”. Влад розумів, що відмова від навчання розчарувала б батьків, які вклали гроші в його освіту, а до закінчення навчання залишалося лише півтора роки. Він розмірковував про те, що жалкує про поспішне одруження, зазначаючи, що його друзям вдається будувати менш складні відносини, укладаючи громадянські союзи. Тепер, опинившись перед складним вибором, Влад розмірковував про цінність терпіння та ціну своїх освітніх та особистих жертв. Яку пораду ви могли б дати Владу? Що вибрати: сім’ю чи освіту? Як би ви вчинили на його місці?