Після романтичної пропозиції в Туреччині від мого коханого Сергія ми з хвилюванням повернулися на батьківщину, щоби поділитися нашими новинами з його родиною. Сергій запевнив мене, що його мати з нетерпінням чекала на наш візит. На наш подив, моя майбутня свекруха навіть не запросила нас до свого дому, змусивши провести ніч у брата мого нареченого. Наступного дня вона прямо заявила, що ми не отримаємо її благословення , пославшись на наш вибір витратити гроші на поїздку, а не на ремонт її будинку.
Ми з Сергієм, обидва студенти університету, місяцями відкладали гроші на нашу подорож. У Стамбулі, на фоні моря і заходу сонця, Сергій подарував мені гарну каблучку, ознаменувавши початок нашого прагнення побудувати спільне незалежне життя. Незважаючи на те, що ми були студентами, ми також заробляли час від часу отримуючи підтримку від наших сімей. Мої власні батьки, родом із села, де ранні шлюби були звичайним явищем, підтримали наш союз і тепло прийняли мого нареченого. Але наше повернення було затьмарено холодним прийомом з боку Сергієвої матері.
Вона, живучи з новим партнером, мала тверду думку про наші стосунки і вважала, що син має приділяти пріоритетну увагу її фінансовим потребам, а не створенню сім’ї. Її очікування походили з непростого минулого, коли вона виховувала своїх синів поодинці, часто залишаючи їх з бабусею, щоб працювати. Вона висловила обурення з приводу наших туристичних витрат, очікуючи, що ми зробимо свій внесок у ремонт її будинку. Уся ця ситуація привела мене до зневіри. Я сподівалася на теплий прийом, а була зустрінута в багнети. Ми залишили її подарунки у брата Сергія. Хоча ми вирішили зіграти весілля навесні, відсутність благословення його матері тяжко тисне на мене. Не знаю чому, але я хочу схвалення сім’ї, проте почуваюся не у своїй тарілці, намагаючись подолати прірву. Чи є варіанти рішення нашої проблеми?