У скромному будинку в Україні, де працьовитість є основою сімейного устрою, жінка розповіла про потрясіння, викликані одруженням її молодшого сина. Батьки, прості робітники – кухар і водій заводу – прищепили синам цінність самостійності, виховуючи їх у будинку, побудованому поруч з будинком їхніх предків, що свідчить про їхню завзятість та скромний достаток. Допомагаючи старшому синові одружитися, вони зіткнулися з несподіваною проблемою: дружина молодшого, Жанна, постійно скаржилася і сіяла розбрат у сім’ї.
Вона критикувала зусилля сім’ї та ставила під сумнів фінансові внески на сімейних зборах, розпалюючи суперечку про права на сімейний будинок. Під час святкування дня народження напруження загострилося, коли Жанна зухвало запропонувала батькам переїхати до старого будинку, надавши їй та її чоловікові Сергію право претендувати на нове житло для своєї зростаючої родини. Ця пропозиція зачепила за живе, показавши відсутність поваги та подяки, та викликала конфронтацію, яка загрожувала розколоти родину.
Мати, збентежена зухвалістю Жанни та мовчазною згодою сина, зустрілася з Сергієм, щоб вислухати його самовпевнені плани щодо будинку, який вона збудувала своєю працею. Змирившись і не піддавшись на вмовляння невістки, вона попросила сина з Жанною піти, не бажаючи поступатися справі всього свого життя і принижувати свою гідність. Після цього настала непроста мовчанка, затьмарена горем матері через напружені сімейні зв’язки і навислу тінь суперечливого майбутнього з сином і його ненаситною дружиною.