Якось, повертаючись додому з роботи та зупинившись послухати улюблену пісню біля під’їзду свого будинку, я стала свідком тривожної сутички на дитячому майданчику. Молода дівчина агресивно лаяла жінку похилого віку, яка просто сиділа на лавці і спостерігала за грою дітей. Дівчина звинувачувала стареньку в тому, що та неадекватно дивиться на дітей і погрожувала викликати поліцію.
Жінка похилого віку, явно засмучена, намагалася пояснити, що вона просто сумує за онуками і не хотіла заподіяти дітям ніякої шкоди. Незважаючи на її пояснення, молода матуся продовжила свою тираду, звинувачуючи жінку похилого віку в тому, що та може нашкодити дітям. У результаті, злякавшись, старенька вирішила піти, хоч і встигла зазначити, що живе в цьому будинку вже понад 50 років і перебуває в громадському місці, а не вторгається у чиєсь приватне життя.
Ситуація ще більше загострилася, коли молода мати силоміць відтягла свого сина від бабусі, а той плакав і чинив опір. Було дуже неприємно бачити, як з бідною жінкою, яка просто шукала втіхи в дитячому сміху, так жорстоко обійшлися. Здається, деякі забувають, що ігрові майданчики можуть бути місцем для спілкування та радості для людей різного віку, а не тільки для дітей. Цей випадок досі змушує мене замислюватись про важливість доброти та поваги між поколіннями.