Ми з дружиною прийшли до друзів, Борі та його дружини Інни. Ми випили, нам захотілося грати. -Давайте зіграємо у правду! -запропонувала Інна. Інна пояснила правила гри. Начебто все було зрозуміло. Я перший тяг карту, так захотіла Інна. Мені випала чорна. На відповідь було лише десять секунд. – Чому ти не хочеш завести кішку? – Шерсть скрізь буде. – відповів я і заспокоївся. Інна пирхнула, що з нашими питаннями грати буде не цікаво. Далі був Боря. Інна дивилася йому у вічі: – З ким ти мені зраджував? Я думав це кінець, все життя промайнуло перед очима, як ми з Борею ходили по нічних клубах.
Боря спокійно глянув на Інну і відповів: – З Танькою… Сім років тому. – Це я знала і так. Ще? Боря посміхнувся: – Десять секунд уже минуло. Після десяти секунд можна було не відповідати на запитання. Потім Інні випала чорна. Боря потер руки: – Ну, що в тебе було з тим хлопцем на роботі? – Лобановим? – уточнила Інна. – Та ні, цього я знаю. Інший. Ну той, на джипі, як його? Боря так довго формулював питання, що десять секунд минуло. Чорна цього разу була у Борі, йому не щастило. Інна запитала: – Борю, де ти був у п’ятницю і з ким ти був?! Я знав, він всю ніч відпалював із молодою дівчиною, з якою він уже спілкується місяць.
Я вирішив зупинити гру: – Інно! Потрібне одне питання. Одне чітке питання. – Добре! – Врятував друга. Час гри вже закінчувався і мені випала пікова дама. -Розповідай таємницю! Моєю найбільшою таємницею був роман з Інною, ми зустрічалися вже два роки. Бачились у неї вдома, коли Боря був на роботі, а діти у бабусь. Рано чи пізно всі б дізналися про це. Краще зараз чи ніколи. – Розповідай. – заявила дружина. – Розповідаю. Боря дивився на мене, ніби вже все знає. – Два роки тому – повільно почав я. – Швидше – насупився Боря. – Мені чогось не вистачало у житті… – продовжуй! – сказала дружина. – нових відчуттів… Я почав красти цукерки. – Які цукерки. – обурилася моя дружина. – В магазинах. На вагу. Я ховаю їх у кишені і виходжу. Ні разу ще не попався. Усі сміялися. А Інна глянула на мене з гордістю. А про цукерки я не брехав.