Нещодавно у мене трапилася неприємність з полицею у ванній кімнаті. Вона просто зламалася, і, незважаючи на мої прохання, чоловік, зайнятий роботою, так і не зміг її полагодити. Це вкотре стало темою для розм-+ови, коли моя дочка та її наречений залишились у нас у гостях. Я згадала про полицю, і мій майбутній зять зголосився її полагодити. Він швидко приробив її назад, і я була вражена його майстерністю.
Я з радістю заповнила полицю різним туалетним приладдям, впевнена в її міцності. Проте тієї ночі нас із чоловіком розбудив гучний тріск. Спочатку я була в подиві з того, що сталося, але незабаром з’ясувалась причина: полиця у ванній впала. Розчарована, я побачила некомпетентність мого зятя. Наступного ранку я зателефонувала дочці і запропонувала їй переглянути свої стосунки через цей інцидент.
Мовляв, якщо він не зміг упоратися з такою дрібною проблемою – то й серйозні питання навряд чи будуть йому під силу. Дочка вважала цю ідею абсурдною, вказавши на те, що мій чоловік теж ніколи в житті не займався ремонтом або ремонтом чогось, але я ж все – таки вирішила вийти за нього заміж. Але в моїх очах мій чоловік – це зовсім інший випадок.