Василь прийшов додому з роботи у веселому настрої, співаючи новорічну пісеньку. Його дружина, Оля, відразу помітила його щастя і запитала, чи не отримав він на роботі премію? Василь пояснив, що річ не в премії, адже до Нового року ще цілий місяць. Натомість він розповів про зустріч із однією жінкою, яка попросила його про ласку, що й підняло йому настрій. Оля з цікавістю та легкою настороженістю поставилася до цієї історії. Вася сказав, що не знає її імені, назвав її сусідкою, мешканкою їхнього будинку.
Оля цікавилася далі, і дізналася, що жінка попросила Василь нарядитися Дідом Морозом та привітати її дитину напередодні Нового року. Підозри Олі посилилися, і вона запитала: навіщо жінці просити незнайому людину про таку послугу і чи заміжня вона? Василь відмахнувся від побоювань Олі, запевнивши, що жінці просто потрібна людина, яка зіграє роль Діда Мороза для її дитини. Все ще скептично налаштована, Оля розмірковувала: чи немає у жінки інших намірів? Вася продовжував захищатися, пояснюючи, що він просто схожий на Діда Мороза, і жінці потрібна людина його комплекції для костюма великого розміру.
В підсумку Василю стали неприємні всі ці інсинуації, і в результаті він вирішив відмовитись від виконання цього прохання. Однак Оля тепер наполягала на тому, щоб він дотримався своєї обіцянки. Вася неохоче погодився, але тільки після того, як Оля дізналася, що ця жінка, Світлана Романівна, набагато старша за них – і на Новий рік запросить до себе в гості онуку. Оля запевнила чоловіка, що довіряє йому, розрядивши напругу. Вона не залишила Василю іншого вибору, окрім як погодитись на цю роль.