Вступ Наталки до університету приніс їй величезну радість, і вдома було влаштовано святковий бенкет з батьками, родичами та друзями – Надею та Миколою. Микола мав почуття до Наталки, але вона схиляла його до Наденьки, яка любила його. Під час душевної розмови Наталка порадила Миколі подумати про Наденьку, адже у неї розпочинається новий етап життя. В університеті Наталка жила в одній кімнаті із сусідками Оксаною та Ольгою, які часто приймали галасливих гостей, заважаючи їй вчитися. Втіху вона знаходила у заняттях у бібліотеці зі своєю подругою Ларисою.
Незважаючи на труднощі, Наталка отримувала задоволення від навчання та спілкувалася на вечірках, воліючи слухати, а не брати участь у розмовах. Серед їхніх знайомих був Ігор, популярний та багатий студент, який привернув увагу Наталки. Вона милувалася ним здалеку, почуваючи себе непоміченою. Подруга Лариса попередила її про репутацію Ігоря як людину, схильну до швидкоплинних романів, і порадила Наталці забути його. Наталка почала уникати світських тусовок, щоб не зустрічатися з Ігорем та зосередитись на навчанні.
На четвертому курсі Наталка жила із Ларисою, яка почала зустрічатися з таксистом. Наталка, тепер уже самотня, почувала себе в тіні товариських дівчат. Під час походу до супермаркету вона несподівано зустріла Ігоря. Він запросив її випити кави, а потім запропонував підвезти до гуртожитку. Там Ігор виявив романтичний інтерес до дівчини, але Наталка, дорожчачи своїми принципами, попросила його піти. Через роки Наталка міркувала про своє життя, готуючи сніданок для свого чоловіка Ігоря та їхнього сина. Вона згадувала їхнє залицяння, вдячна за життя, яке вони збудували разом.