Три роки тому я розлучився із дружиною. Як то кажуть – не зійшлися характерами. З нею залишився жити наш семирічний син Микола. Я регулярно перераховую колишній суми на картку, аліменти, плюс три – п’ять тисяч зверху. Для сина. Крім цього, сам витрачаю на хлопчика різні суми. Ось нещодавно, напередодні початку навчального року купив йому нову шкільну форму та рюкзак, а також концелярське приладдя. Колишня натякає на необхідність репетиторів, щоб наш син закінчив школу з відмінними оцінками.
Я не проти. Але вже два місяці, як я перестав платити аліменти. Чому? А тому , що замість того, щоб витрачати гроші на сина, колишня витрачає гроші на себе. Перукар, манікюрниця, речі для себе – ось на що вона витрачала мої гроші. Вона вважає за краще стежити за собою коханою, а не за сином. Та ще й кавалера завела. Імпозантний чоловік, що їздить на новій іномарці. Водить її елітними ресторанами. А нещодавно перебрався до квартири до моєї колишньої. Розповів їй казки про проблеми у бізнесі, сказав, мовляв, продав квартиру, щоби закрити борги. Я навів довідки. З’ясував, що це шахрай, який наживається на пенсіонерках. Не стверджуватиму, що це так.
Ну, а якщо? Тоді, можливо, незабаром він проверне аферу з квартирою моєї дружини. Попередити її про це? Пробував. Вона навіть слухати не захотіла. Сказала, що я заздрю її нареченому. Крім того, щоби піти на конфлікт, я нічого не вигадав. Що буде з колишньою та її кавалером, мені начхати. Мене цікавить мій син. Тому я й не плачу аліментів. Який зв’язок? Прямий. Вона подасть на мене до суду, я надаю докази, що аліменти вона витрачає на себе саму, а не на дитину (мій адвокат уже працює над цим). І я вимагатиму, щоб син жив зі мною. Мені важливо сина вивести з-під удару, захистити. А колишня нехай сама вирішує все своїм глуздом.