Мені було 34 роки, а життя здавалося одноманітним через відсутність серйозних стосунків. Саме в той період, за порадою подруги, я вирішила спробувати щось нове та зареєструвалася на сайті знайомств. Там я зустріла його – неймовірного хлопця, який здавався таким уважним та добрим. Ми спілкувалися, і незабаром він запропонував зустрітись. Однак, коли дійшло до реального побачення, всередині мене спливли всі мої страхи та сумніви. “Чи зможу я?” – Запитувала я себе. – Подруго, я не знаю, чи зможу я. Що, коли він не такий, як здається?
– Сказала я своїй подрузі по телефону. – Ти ніколи не дізнаєшся, якщо не спробуєш. Дай собі шанс, – відповіла вона. З цими словами в голові та в серці, я вирішила зробити крок уперед і зустрітися з ним. Ми домовилися побачитись у кафе, і коли я увійшла, побачивши його, то відчула, як у мені починають вирувати емоції. – Привіт як ти? – Сказав він з теплою посмішкою, і я відчула себе трохи спокійніше. – Привіт, трохи хвилююся, – зізналася я, і він усміхнувся у відповідь. Побачення пройшло гладко, ми багато сміялися, і я стала почуватися впевненіше.
Він був саме таким, яким здавався в наших листуваннях – добрим і дбайливим. – Мені дуже сподобалося. Подивимося що буде далі? – Сказав він, коли ми прощалися. – Так, я теж хотіла б дізнатися, що буде далі, – відповіла я, відчуваючи, що готова відкрити нову сторінку у своєму житті. Це побачення стало першим кроком до переходу на новий етап мого життя, повний невідомості, але також нових можливостей для щастя і любові.