Я багато років навчалася у Харкові та рідко відвідувала своїх батьків. Три роки тому я вирішила відвідати рідні місця та купила квиток на потяг. Я передчувала спокійну ніч на верхній полиці. Однак посадка виявилася хаотичною та у темряві. Коли я тимчасово влаштувалася на нижній полиці, до мене підійшла жінка похилого віку.
– Дівчино, яке у вас місце? – 28, – відповіла я. – Тоді посуньтеся. Мені стояти, поки ви тут відпочиваєте? Я запевнила її, що скоро пересяду. Потім вона розставила речі для онука і попросила мене закрити шторку. Влаштувавшись вже на своєму місці, я попрямувала до туалету, а повернувшись, я швидко заснула, але о 2-й годині ночі мене розбудила її суперечка з провідником.
Причиною суперечки стало те, що провідник помилково розбудив її онука замість іншого пасажира, який попросив це зробити. Переполох продовжувався глибої ноч. До сьомої ранку моя сусідка голосно хропла, що забезпечило купе неспокійну ніч. Яка «цікава» була подорож! Хоч би вона ніколи більше не повторилася!