Поліна виросла з безвідповідальною матір’ю, яка насилу справлялася з роботою та утриманням будинку. Соромлячись безладу у своєму будинку, Поліна ніколи не запрошувала друзів у гості. Вона почала працювати ще у шкільні роки: влітку підробляла офіціанткою, а протягом навчального року прибирала квартири. Після закінчення дев’ятого класу Поліна виїхала з дому до обласного центру. Незважаючи на скарги матері та спроби вмовити її повернутися, Поліна залишилася там, зосередившись на своїй кар’єрі.
Згодом наполеглива праця дозволила їй купити власне житло. Через роки Поліна приїхала до матері і була вражена злиднями, в яких та жила. Співчуючи матері, Поліна запропонувала їй купити квартиру в передмісті на певних умовах : мати працюватиме, утримуватиме будинок у порядку і житиме одна, без співмешканців. Мати, хоч і з сумнівом, погодилася. Проте на цьому проблеми не скінчилися. Кожен їхній візит закінчувався суперечками.
Мати неодноразово порушувала свої обіцянки: пускала до помешкання сторонніх людей, не стежила за порядком у будинку, накопичувала борги. Останньою краплею стало повідомлення про те, що мати не сплатила значний рахунок за комунальні послуги. Втомлена та засмучена невиправним характером матері, Поліна вирішила відправити її до гуртожитку. Щоби покрити борг, вона здавала квартиру в оренду. Відносини з матір’ю після цих подій стали більш напруженими, Поліна та мати остаточно віддалилися одна від одної.