Арина була красивою, стрункою та доглянутою дівчиною. Гліб дуже любив її, вона завжди була лагідною та дбайливою. Єдине, що напружувало його – теща. Повна, дуже неприємна та недоглянута жінка. Вона завжди дивилася дуже отруйним поглядом і пришептувала щось дочки на вухо, але Гліб намагався не звертати на неї уваги. Незабаром Арина та Гліб одружилися і… Арина почала перетворюватися на свою матір. Спочатку Гліб думав, що це наслідки ваrітності та пологів, але потім напружена обстановка в будинку стала нормою.
Лежачи в ліжку зі сплячою дружиною, Гліб з огидою дивився на неї, адже він уже не уявляв, як жити з такою людиною. Арина весь час ображала чоловіка: «невдаха», «ледар» «жебрад» і т.д. Працювати вона не хотіла, так само, як і забиратися вдома, хоч син уже ходив у садок. Вона весь день лежала і уплітала їжу за переглядом серіалів.
Щоразу повертаючись додому, Гліба зустрічала повна, неприємна та вічно незадо волена дружина. Тому він намагався повертатися додому якнайпізніше. Якось Гліб почув розмову тещі та дружини: ⁃ Тримай його в руках, не давай розслабитися. Його завдання – rроші заробляти та мовчати, інакше Марка (сина) більше не побачить! Гліб дуже любив Марка, він був йому всім.
Щоб уникнути криків і істериk, Гліб влаштувався на другу роботу – таксистом. Якось, після важkого робочого дня, повертаючись додому, Гліб на мить заснув і в’їхав у дерево. На щастя, місцевість була безлюд на, і ніхто не nостраждав. З черепно-мозковою трав мою Гліб лежить у ліkарні та не знає, як жити далі. Тож жити він більше не може і не хоче. Єдине, чого він боя вся – це втратити сина.