Свого часу чоловік Жанни Денис дав своїй матері запасний ключ від їхнього будинку. Свекруха, Зоя Павлівна, завела звичку приходити до них додому в робочий час, відмовлятися від приготовленої Жанної їжі та готувати свої страви. Це вторгнення було постійним джерелом стресу для Жанни, яка знаходила сенс у самостійному веденні домашнього господарства, приготуванні їжі та створенні затишку для своєї сім’ї. Коли вони тільки одружилися, то вирішили зробити ремонт у своїй квартирі, взятій в іпотеку. Мати Дениса наполягала на тому, щоб усе було зроблено на її смак, що викликало перші розбіжності між Жанною та її чоловіком.
Денис твердо заявив, що переваги матері важливіші, і пригрозив розірвати шлюб, якщо Жанна не підкориться. Незважаючи на втручання Зої, Жанна вирішила залишитися у шлюбі. Денис був гарним забезпечувачем, мав сильне бажання мати дітей. Проте втручання Зої не обмежилося побутовими питаннями. Під час святкування 25-го дня народження Жанни свекруха публічно нарікала на те, що Жанна не здатна народити їй онука, що викликало дискомфорт серед гостей та посилило переживання дівчини. Незабаром Жанна завагітніла та народила прекрасну дівчинку Єву. Денис, який тепер став батьком, дбав про Єву, ставлячи її потреби понад усе. Протягом трьох місяців після народження Єви Зоя була відсутня через хворобу та відрядження.
Зрештою, Денис вирішив познайомити Єву зі своєю матір’ю. На жаль, зустріч закінчилася невдало, коли Зоя засумнівалась у батьківстві, чим дуже образила Дениса. Це був перший раз, коли він виступив проти образливих зауважень матері. Після цього випадку Денис позбавив мати доступу до їхньої квартири. Він почав відвідувати матір один, позбавляючи Жанну і Єву дискомфорту, викликаного її зауваженнями. Жанна припинила спроби свекрухи спілкуватися з Денисом через неї, надавши Зої самій налагоджувати стосунки із сином. Зрештою, Жанна нарешті змогла насолоджуватися життям із чоловіком та дитиною – грітися у спокої їхнього сімейного вогнища. То був її власний шматочок раю на землі.