Галина глибоко любила свого чоловіка і з юності не звертала уваги на всілякі попередження про нього. Мати була особливо проти потенційного зятя, але Галина захищала його, і в результаті вони одружилися. Перші два роки вони жили щасливо, а згодом народилася дочка Настя. Чоловік Галини, типовий егоїст, виявився незадоволеним тим, що молода мати зайнята доглядом за дитиною. Чутки про роман чоловіка з бухгалтеркою дійшли до Галини через допитливу сусідку Віру.
Спочатку вона відмовлялася вірити в це, але, дізнавшись те саме від кількох інших людей, була змушена повірити. Чоловік Галини не вибачився і продовжував свої пригоди протягом наступних десяти років. Галина завжди прощала та виправдовувала поведінку чоловіка, пояснюючи те, що відбувається різними факторами, такими як наявність дітей та природу чоловіків. Зрештою, Галина дізналася про роман чоловіка з їхньою спільною знайомою Вірою. Чоловік Галини зрештою захотів піти до Віри, що призвело до конфлікту. Чоловік таки пішов, але за тиждень повернувся за своїми речами.
Він звинуватив Галину у своїй невірності, сказавши, що вона сама у всьому винна. Відчувши необхідність довести свою спроможність, Галина знайшла собі нового залицяльника, Миколу. Її чоловік, тепер уже вкрай ревнивий, повернувся і спробував помиритись. Галина врешті-решт погодилася прийняти його назад. Однак щастя пари було недовгим: чоловік завів чергову інтрижку і вже ініціював офіційне розлучення. Відчуючи жаль про свої вчинки та минулу поведінку, Галина вибачилася перед Миколою. Він оцінив її визнання помилок, але відмовився відновлювати стосунки. Галина пообіцяла собі відтепер не буде піддаватися поривам та ілюзіям щастя. Вона викреслила зі свого життя всі сліди колишнього чоловіка та зосередилася на вихованні дітей без нього.