Я вирішив зробити пропозицію kоханій жінці. Але коли я знайшов її зошит із див ними записами – то миттєво передумав.

Я й не підозрював, що в моєму житті може статися така складна життєва ситуація, але вона таки трапилася… Моя перша дружина померла від важкої хвороби, залишивши на моє піклування нашу маленьку дочку. На той час Софії було лише три роки. Я здригаюся, згадуючи все те, що мені довелося пережити. Але воля до продовження життя не залишала мене, адже у мене на руках була моя дочка, яка давала мені сили для завзятості. Без Софії я ніколи не впоралася б зі своїм пригніченням. З цього моменту я взяв відповідальність за своє життя до своїх рук і жив заради своєї дитини. Софії треба було знайти свою опору. Протягом двох років я виховував дочку самостійно.

 

Advertisements

Моя мама померла десять років тому, а теща після смерті доньки розірвала з нами контакт, вважаючи, що саме я був винен у хворобі її дочки. Вона відмовилася допомагати мені з нашою дочкою. Зрештою, я зустрів Надю. Вона колись теж була заміжня і виховувала сина. Наші діти були одного віку. Коли ми їх познайомили, вони стали буквально нерозлучними. Моя Софія та її син Михайло ходили в один дитячий садок і пізніше опинилися в одному класі. Ми з Надею вирішили жити разом, думаючи про можливе одруження, якщо все піде добре. Минув рік. Я вважав, що цього часу було достатньо, щоб поспостерігати за Надією у різних життєвих ситуаціях та побуті. Надя ставилася до Софії дуже добре. Так, вона не відчувала до неї справжнього материнського кохання, але ніколи не нехтувала моєю дочкою.

 

Я зі свого боку теж прийняв її сина як рідного. У зв’язку з цим я вирішив зробити Наді пропозицію. Того дня я з нетерпінням чекав на повернення коханої з роботи, плануючи зробити їй сюрприз. Але під час прибирання будинку з полиці у нашій спальні впав зошит Наді. Цікавість змусила мене відкрити його, і я був здивований змістом. У записах докладно описувалися покупки, які Надя робила для Софії, зазначалися дати та сума, витрачена на те чи інше придбання. Коли Надя повернулася, я зажадав пояснень. -Навіщо тобі це знадобилося? Я ж не записую все, що витрачаю на Михайла! -Я ніколи не змушувала тебе це робити – спокійно відповіла вона. Її слова змусили мене переглянути свої плани того вечора. Зараз я дуже сумніваюся, чи потрібна мені така жінка.

Advertisements