Я згадую день, коли Михайло одружився. На весіллі були майже всі мешканці села. Як його хрещена мама, я отримала запрошення за рік до цієї події. Мама Михайла, Мирослава, того дня була напрочуд спокійна. Незважаючи на те, що вона виховувала сина 25 років, він вирішив раптово залишити сімейне гніздо. Перед церемонією Мирослава завітала до сина, щоб дати йому благословення.
Однак її слова були далекі від типових побажань . Її порада мало не викликала у мене сльози на очах. «Дорогий сину, ти вже дорослий. Як твоя мати, я завжди любитиму тебе. Однак тепер у твоєму житті є жінка, яка повинна бути для тебе на першому місці – це Іра. Піклуйся про неї і кохай її. Вона відповість тобі взаємністю. Говори їй щодня, яка вона красива, чудова і найкраща, ти будеш здивований, як з кожним днем вона ставатиме ще прекраснішою. Ніколи не порівнюйте Іру з іншими жінками, адже вона єдина у твоєму житті. Намагайтеся вирішувати будь-які проблеми та долати труднощі разом.
Так ваше кохання стане ще міцнішим. Ніколи не діліться сварками з іншими: це тільки збільшить ваші проблеми. Люби батьків Іри так само сильно, як і мене, адже вони виховали таку дивовижну жінку, яка стане твоєю. Пам’ятай, що жінка – це не прислуга, а людина, яку треба любити. Дякуй їй за те, що вона приготувала смачну їжу, випрала твій одяг, прибралася в квартирі. Завжди допомагай, навіть коли в цьому немає великої потреби. Твоя сім’я ніколи не буде щасливою, якщо ти не поважатимеш свою дружину. Зараз м’яч на твоєму полі». Минули роки, і Михайло, як і раніше, дотримується порад матері. Мами, які люблять своїх дітей, ніколи не дадуть їм поганої поради.