Декілька років тому моя сусідка Тамара поділилася своїм досвідом повернення на потязі з відпустки. Тамара наперед купила квитки і добре підготувалася до поїздки. У ніч посадки потяг зупинився на станції всього на кілька хвилин, тому вона швидко схопилася, заскочила в нього і влаштувалася у своєму купе.
Намагаючись заснути, Тамара схопилася від гучного шепоту і помітила, що молода провідниця розмовляє з якимсь пасажиром. Коли провідниця попросила показати їй квиток, вона зрозуміла, що сталася якась плутанина з її місцем. Вона зайняла чуже, тож провідниця пішла уточнювати у начальника поїзда. На її здивування, начальник поїзда повідомив їй, що вона запізнилася на свій рейс, оскільки відправлення купленим нею квитком було напередодні.
Тамара запанікувала, боячись, що її залишать напризволяще в незнайомому місті з величезними валізами. Проте провідниця була настільки люб’язною, що супроводжувала її в штабне купе і навіть напоїла чаєм. На наступній станції начальник поїзда допоміг їй купити квиток на той самий поїзд, але єдине вільне місце опинилося бічне у плацкарті. Але це не виявилося великою проблемою. З того часу Тамара навчилася не лише ретельно перевіряти свої квитки, а й просити друзів та подруг робити те саме.