Багато років тому не стало моєї мами, і мій батько, ще зовсім молодий, привів до нашої оселі іншу жінку. Я спробував порозумітися з мачухою, але це було нелегко. Після 9-го класу, я переїхав до гуртожитку технікуму, а батько з мачухою успішно забули про мене. Після закінчення технікуму я знайшов хорошу роботу і винайняв невелику квартиру. Я познайомився з дівчиною на роботі, і ми поkохали одне одного. Однак раптова ваrітність Віки перевернула все з ніг на голову. Батьки Вікторії мене не любили і вважали, що я не підходжу їхній дочці.
Вони були дуже консервативні і не схвалювали того, щоб у нас наро дилася дитина поза шлюбом. Так ми й вирішили побратися, хоча грошей на пишне весілля у нас не було. У нас наро дилися близнюки, і Вікторія впала в післяпологову депресію. Я пови нен був більше допомагати їй з дітьми, але я був надто зайнятий роботою, щоб заробляти більше грошей на їхні потреби. Мені також довелося зіткнутися з моїми непростими стосунkами з тещею, яка мене постійно критикувала. Якось Вікторія кинула мене та дітей без попередження.
Вона написала мені коротке повідомлення, що втомилася від такого життя і хоче почати все спочатку. Коли мені зателефонувала теща того дня і спитала, де Вікторія, я здивувався, бо навіть не знав, що вона поїхала. Я знайшов дружину, але вона не хотіла бачити ні мене, ні дітей. Вона покинула все, включаючи свої речі, і розпочала нове життя без нас. Це був важкий час для мене, але я знав, що маю бути сильним за ради своїх дітей. Я зробив усе можливе, щоб забезпечити їх і бути найкращим батьком, яким тільки міг бути. Незважаючи ні на що, я все ще любив Вікторію і сподівався, що одного разу ми знову зможемо стати сім’єю і разом дбати про наших малечу.