Я студент факультету дизайну. Мені завжди подобалося працювати в цій галузі, і в майбутньому я прагну стати дизайнером меблів та інтер’єрів. Мої батьки загинули в автомобільній kатастрофі, коли мені було лише десять років. З того часу моя старша сестра Олена постійно дбала про мене. Ми жили у двокімнатній квартирі, яка дісталася нам у сnадок від наших батьків.
Рік тому Олена вийшла заміж і її чоловік Максим переїхав до нас. Я зовсім не заперечував, бо мав свою кімнату, і я розумів, наскільки дорогою може бути оренда житла. Все йшло гладко, поки Олена не завагітніла. Максим сказав мені, що йому потрібна моя кімната для їхньої майбутньої дитини, і що я маю з’їхати. Це було важке прохання, оскільки я не мав фінансових коштів, щоб дозволити собі окрему кімнату або розширити квартиру. До того ж, я був зайнятий навчанням в університеті, і я не мав часу на підробіток.
Спочатку Максим був спокійний, але потім він ставав наполегливішим і тиснув на мене, щоб я з’їхав. Щодня він чекав мене на кухні , і у нас були довгі розмови, в ході яких він намагався переконати мене з’їхати, часто вдаючись до емоційного шантажу. Він стверджував, мовляв, моя сестра теж хотіла, щоб я з’їхав, але вона була надто боїться, щоб сказати мені про це сама. Почуваючись у пастці і не знаючи, що робити, я вирішив поговорити зі своєю сестрою безпосередньо. Вона посміялася і сказала, що це був просто жарт, але я більше не міг відрізнити жарт від серйозної розмови. Ситуація стала нестерпною. Квартира належала нам обом. Але в такій ситуації я гадки не маю, як вчинити.