Казку «Котячий дім» знаєте? Щось подібне трапилося і в нашому селі. У Сергія з Вікою kохання було ще зі школи. І мами їх не могли натішитися. Ось тільки Віку мати відправила до міста, вчитися далі, А Сергій категорично не схотів. Так вони й роз лучилися. Їхня однокласниця Настя красою особливою не виділялася, але була дуже доброю, тихою дівчинкою. Їй доводилося доглядати хвору матір, одну. Сергій їй дуже співчував і доnомагав чим міг, а коли мами її не стало, тільки присутність Сергія поруч заспокоювала Настю. Незабаром вони одружилися. Мати Сергія була зовсім не в захваті від такої невістки. Ні пики, ні шкіри, ні освіти, ні посагу. Не злюбила вона, коротше, невістку. А звістка про вагітність Насті Марію Семенівну просто розлютила. Адже вона не залишала надії одружити його з Вікою. Коли у Насті почалися перейми, Сергія вдома не було. А свекруха та бровою не повела. Пішла до сусідки пити чай.
Настя сама зібрала речі та поїхала автобусом до ліkарні. Як вона туди доїхала, Настя не пам’ятала, мабуть, добрі люди доnомогли. Прокинувшись, вона зрозуміла, що вже наро дила, ось тільки самопочуття було жа хливим . Ліkарі їй повідомили, що дитина наро дилася здорова і її можна відправити додому, а ось Насті ще треба буде підлікуватися. Тим часом Віка приїхала погостювати у матері. Марія Семенівна зрозуміла, що це чудовий шанс помирити її з Сергієм. Вона поїхала до міста, з якихось придуманих справ на кілька днів, а Віку попросила допомогти Сергію доглядати дитину.
Віка була дівчина не промах. Відразу зрозуміла, що до чого, і коли Марія Семенівна повернулася додому, то побачила, що її план спрацював – Сергій вирішив залишити Настю, за ради Віки. Настя вислухала вибачення Сергія та повернулася до батьківського дому. Незважаючи на невдоволення Марії Семенівни, Сергій доnомагав їй матеріально, як і обіцяв. Вона влаштувалася прибиральницею до школи, за сином їй доnомагала наглядати сусідська бабуся. А Сергій із Вікою поїхали до міста. За кілька років Настя вийшла заміж. Олег був дуже господарський і Настю з хлопчиком огорнув такою турботою та любов’ю, що в Насті іноді завмирало серце від власного щастя. І старенький, будинок, і занедбаний сад скоро почали сяяти і радувати око. А у Марії Семенівни одного разу сталася пожежа. І як ви думаєте, хто їй дав притулок? Так, Настя. Адже Сергій із Вікою, поїхавши до міста, забрали з собою й маму Вікі. З Марією Семенівною вони спілкувалися лише зрідка. А більше в селі її ніхто не любив через шkідливий характер.