Настя швидkо нафарбувала губи, натягла піджак і підморгнула своєму відображенню. У короткій спідниці та піджаку вона виглядала досить симпатично. Подивившись на годинник, поспішила на роботу. Запізнюватися не можна було. Біля під’їзду, як завжди, сиділа Тетяна Петрівна з другого під’їзду та її подруга Василина Андріївна.
-Добридень! – чемно привіталася дівчина і пройшла повз. Бабуся похмуро подивилися їй услід. -Знову причепурилася! – буркнула собі під ніс Тетяна. -Підчепити когось хоче, напевно. Одні гулянки у дівки на умі, неподобство! Приходить щодня пізно додому. Поки старенькі пліткували, Настя встигла заскочити в автобус і помчала до офісу. Там від неї вимагали виглядати добре.
За роботу дівчина трималася зубами, адже офіційне працевлаштування дозволило б забрати з притулку молодшу сестру. Два роки тому вона втратила обох батьків у страաній ава рії. На той момент їй було лише 18, ніхто не дав їй опіку над молодшою сестрою. Щодня вона чекала закінчення робочого дня, щоб куnити солодощі для Каті та відвідати її. Чуже життя – це темний ліс. Часто люди судять, засуджують, не знаючи всього.