Дружина обламала Ігорю весь кайф. Точніше планувала зламати. Справа в тому, що завтра у мами Ігоря ювілей. Відзначатимуть у кафе. Це такий шанс відірватися на повну, прийти додому далеко за північ, а може й дівчину якусь підчепити вдасться. Але мама з дружиною усі його плани пустили під відкис. Свекруха запросила невістку на свій ювілей. І зараз Ігор усіма силами намагався позбутися Ніни. – Може, не підеш? Дитині рік, у тебе немає нової сукні, – наводив він “вагомі” аргументи.
– Із сином посидить моя мама, а сукня в мене є. Я її якось одягала до ваrітності. – Але як ти, мати, кинеш дитину?! – Так само, як і ти, тату. І потім Марина Петрівна запросила мене в ультимативному порядку. Зажадала, щоб я обов’язково була присутня. Ти хочеш, щоб вона образилася на мене. Тоді давай цю образу розділимо на двох, ти теж не підеш. Привіташ маму по телефону, а потім, при нагоді, віддаси їй подарунок. Довелося Ігорю “вмитися” і приїхати в кафе з дружиною. Весь вечір він сидів похмурий, постійно чіплявся до дружини, а коли Ніну запросили танцювати, то взагалі скривився так, ніби лимон проковтнув.
– Ти що твориш?! – зашипіла Марина Петрівна на сина, бачачи його поведінку. – Я спеціально запросила Ніну, щоб бідолашна дівчинка хоч трохи відволіклася, а ти і мені, і їй свято псуєш?! Ти ведеш себе вкрай обурливо! Після цих слів у Ігоря остаточно зіпсувався настрій, і він, незважаючи на заперечення дружини, забравши її, поїхав додому. – Ну що, досягла свого?! Зіпсувала мені настрій! Мамине свято! Цього ти домагалася? – лаявся Ігор на Ніну в таксі… Місяць чекала Ніна на вибачення від чоловіка за свою мерзенну поведінку. Не дочекалась. Забрала сина, забрала речі, повернулася до мами та подала на роз лучення…