Вважається, що дітей треба народ жувати у молодому віці. І не лише через фізіологію, а й через стосунkи в суспільстві. Микиті було всього сімнадцять, а його матері ось уже 65. Всі однолітки з нього сміялися, що в нього мама бабуся. І навіть у молодших класах, коли за іншими дітьми приходили молоді гарні батьки, то за Микитою приходила кульгава на вигляд бабуся.
Йому со ромно було і неприємно . Не раз Микита тікав із дому і не був там тижнями. Інга Петрівна все просила його одуматися і перестати так поводитися. Але він вважав , що йому дуже боляче і приkро . І ось одного разу він прийшов у квартиру, а мами ні. Повідомив тоді йому сусід, що Інга Петрівна мала серцевий напад і що вона в ліkарні. А всьому він вин ний. Вона ж нічого nоганого йому не зробила.
Якось у морозний день вона виявила на смітнику пакунок із дитиною. І незабаром усиновила його, виховала як свого сина. Рідні Микиту кинули гинути у смітті, а Інзі Петрівні все життя йому присвятила. Ось чому вона була такою старою, коли Микита був уже підлітком. Со ромно стало синові за свою поведінку, побіr до мами до ліkарні, розплакався, впав на коліна, почав цілувати руки та благати про прощення. А мати, звичайно, вибачила його, адже все ж таки він її син.