Коли я вийшла на пенсію, то почала більше часу проводити на дачі. Чоловік у мене вирішив, що ще трохи попрацює, тож я одна часто залишаюся тут. Дочка не підтримує моє прагнення попрацювати на городі. Натомість любить отримувати від мене заготівлі на зиму. Вкотре я збирала полуницю з кущиків, було дуже жарко, сонце припікало. Я вирішила, що треба освіжитись, підійшла до свого старого чайника на вулиці. Всередині чайника в мене завжди була запасена холодна вода. Тільки ось ручка була зроблена з дроту, все ніяк не встигала куnити інший чайник. Раптом я побачила молодого хлопця. Він був без настрою, і я вперше його бачила у нас на дачі. Вирішила з ним познайомитись, виявилося, що він мій новий сусід на ім’я Максим.
Я запросила Максима до будинку. Дістала вафлі, цукерки, моє фірмове варення та налила чай. Ми почали розмовляти, і я запитала, чому він такий похмурий: – Вся справа у шлюбі . Я не розумію, як мені поводитися зі своєю дружиною. Ми одружилися лише місяць тому, а вже встигли сто разів nосваритися. То вона ображається, і я якось маю зрозуміти, чому вона ображена, то їй романтики не вистачає. -Потрібно все робити разом із дружиною.
Ось я зі своїм чоловіком цей будинок разом збудувала, все на городі разом посадили. Тому й цінуємо все, що маємо. Коли Максим зібрався йти, то я вирішила йому дати пару кущиків nолуниці та своє фірмове варення. Хлопець подякував та пішов. А наступного дня він прийшов до мене в гості разом із своєю молодою дружиною. Виявилося, що варення дуже підняло настрій дівчині, саме такої романтики їй і не вистачало. Вони разом посадили кущики nолуниці і помирилися. Так мій скромний подарунок доnоміг молодій сім’ї возз’єднатися. Вони принесли мені як подарунок чайник. Нарешті і я зможу замінити щось старе на нове. Було дуже приємно отримати таку увагу.