Я все життя прожила в Чехії, зрідка приїжджала до батьків на батьківщину. Я довгий час була заміжня, але так у нас дітей і не з’явилося з чоловіком. Але я не засмучувалася, не особливо й хотілося від нього народ жувати. А останнім часом у нас зовсім стосунки зіпсувалися. Так що навіть добре, що дітей не було, з ними роз лучення стало б важчим. Під свята вирішила приїхати до батьків. Ми рідко бачимося, але вже звикли, що я приїжджаю кілька разів на рік. Тим більше, що батьки постійно зайняті з дітьми мого брата. І випадково я познайомилася з дуже симпатичним чоловіком. Ми зустрілися у магазині, разом вибирали фрукти. Я виnадково взяла те яблуко, яке хотів узяти він.
Почали сміятися, так і познайомились. А потім він запросив мене на філіжанку кави, я погодилася. Ми весь вечір провели разом і з того часу не могли відірватися один від одного. Ми почали зустрічатися, тільки таємно. Адже я дізналася, що він має дружину і двох доньок. Дівчатка ще маленькі, ходять до початкової школи. Але мій супутник каже, що всі почуття до дружини охолонули, але він не може просто так уникнути дружини, адже діти його пов’язують.
Я багато разів просила його все ж таки зважитися на роз лучення і переїхати зі мною закордон. Але він відмовляється заради сім’ї. А я не можу залишитися тут, бо вся моя робота та мій затишний будиночок закордоном. Я не можу від цього відмовитись. Тепер я навіть не знаю, що мені робити і як правильно вчинити. Сім’ю він кидати не хоче, переїжджати не має наміру. Але я тут не залишуся. Тільки не можу я виїхати і відпустити його зі своїх думок. Адже розумію, що він така людина, від якої я хотіла б наро дити дитину. Як шкода, що з kолишнім чоловіком не було таких почуттів.