Ми з чоловіком зробили чудовий подарунок синові на весілля: подарували їм із дружиною власний будинок із ділянкою з нами по сусідству. Я була шалено рада і горда бачити радісні обличчя наших молодят. Я вже уявляла, як ми з невісткою збиратимемо врожай, робитимемо консервацію, пліткуватимемо за цією справою, nроте все пішло не так. Переїхавши до будинку, молодята насамперед взялися будувати паркан між нами.
А незабаром невістка сказала, що перед кожним візитом варто зателефонувати заздалегідь. Мені стало дуже приkро, але чоловік мене заспокоював, говорячи, що дітям потрібний особистий простір, і не варто лізти в їхнє життя. Коли я помітила, що теща сина живе в них уже тиждень, чоловікові було вже не зупинити мене. Тоді мій син вкотре зайшов до нас, забрати банку солоних огірків, сказав, щоб ми ввечері зайшли до них у гості.
Я сказала, що принесу їм із собою найкращу банку, і син пішов. Я тоді куnила в квітковому магазині улюблені півонії невістки, якими вони всю ділянку зіпсувала (адже могла фрукти і овочі посадити…). Я вирішила принести їм півонії у банці, щоб бачили, як усе буде, якщо вони nродовжать такими темпами. Мене зупинив чоловік. Він відчитав мене, сказав, що я поводжуся як підліток, що не бачить кордонів. Він дав мені банку огірків у руки, і ми пішли. Я така вдячна своєму чоловікові, що він не дав мені цього зробити, адже в такому разі я би зіпсувала нам усім найкращий день у житті. Діти тоді поділилися з нами новиною: невістка була ваrітна.