Наша начальниця швидше за все справжнісінька чоловіконависниця. Вона не робить жодних поблажок чоловікам нашого колективу, натомість жінок розуміє з півслова. Дівчата можуть їй на хабно набрехати, вона все одно повірить, зате якщо у чоловіків якісь nроблеми, то вона висміє. Я часто чув, як мої колеги-жінки розмовляли під час обідньої перерви та обговорювали, яку цього разу придумають відмазку, щоб якнайшвидше піти з роботи: – Ой я скажу, що мені дитину з садка треба забирати.
-А я придумаю, що голова з ранку бо лить, точно відпустить. Натомість якщо у чоловічої частини колективу по-справжньому щось бо лить, то у начальниці неможливо випросити ліkарняний. -Ось такі мужики тепер пішли … Раніше могли з хворою спиною на заводах працювати і нічого. А зараз сидите в офісі та папірці перебираєте, вас ще на ліkарняний за це відпускати? – Відповідала начальниця. Одного разу я не витримав і теж вирішив їй відповісти:
-Раніше жінки в полі народ жували, а потім знову починали працювати. А зараз через якийсь головний бі ль одразу додому відправляєте. Так після моїх слів я став у начальниці ворогом номер один. Мені треба було піти до стоматолога, вже не міг терпіти жа хливий зубний бі ль. Навіть очі на лоба лізли. Все пояснив начальниці, сказав, що й довідку принесу. Але вона мені відповіла, щоб я брав ліkарняний день власним коштом. Ось така рівноправність. Мій колега сильно застудився, сидів весь день в офісі. Його трясло від темnератури, а він все одно не йшов. Казав, що сенсу немає до начальниці звертатися, все одно не пустити, навіть ще й принизити може.