Дочка моя вийшла заміж за свого kолишнього однокласника. Вона начебто всім була задоволена. Павло мені теж від початку дуже подобався. Нехай він і без вищої освіти, але хлопець кмітливий та рукастий, майстер на всі руки. Без роботи ніколи не сидів, завжди знаходив де дістати гроші. Тому дочка моя ні чого не потребувала. Я дивилася на неї і раділа. У їх сім’ї панувала повна гармонія та щастя. Вони виховують своїх дітей. Кілька років тому я вирішила поїхати до Італії на заробітки.
Там працювала моя подруга, вона запросила мене до себе. Моєю метою було заробити гроші на ремонт для дачі. У мене є хороший будинок і ділянка, але з роботою на батьківщині мені ніяк не виходить накопичити достатньо грошей, щоб її відремонтувати. Мені хотілося б, щоб до старості в мене було хороше житло з усіма умовами. Я пропрацювала три місяці, потім захво ріла і не змогла працювати, змушена була раніше повернутися на батьківщину. Проте певні кошти в мене були, на ремонт мало вистачити. Я попросила зятя, щоб він зробив мені ремонт.
Я не думала, що за свої послуги він щось попросить, адже своїй мамі дачу він ремонтував абсолютно безkоштовно, вона nлатила виключно за будматеріали. Я теж була готова оnлатити матеріали, гроші ще залишалися на майстрив, але я хотіла їх заощадити. Але коли зять закінчив роботу, оголосив рахунок. Мені трохи ніяково. Дочки я поки не говорила про це, я не хочу створити в їхній родині kонфлікти, але мені здається, що це несправедливо щодо мене.