30 років поспіль я економила на всьому, сама того не помічаючи. А коли вирішила поглянути скільки ж накопичилося у мене на рахунку, мене трохи уда р не прихопив

Мій батько все своє життя був неймовірним жмотом, який міг змусити рідну дочку помитися в холодній воді, аби не переnлачувати за гарячу воду. Батько міг забрати залишки їжі з ресторану, навіть якщо це були просто кістки, щоб в зайвий раз не nлатити за їжу і харчуватися недоїдками. У чому причина такої економії? Може, дитячі травми … адже в цей же час на його банківському рахунку був у прямому сенсі мільйон, якщо не більше. І, звичайно ж, батьківські гени і мені передалися, та ще й найгірші; не його математичні здібності, не його зріст і вміння залишатися в тонусі харчуючись то як Дюймовочка, то як слон, а саме його скупий характер.

У мене це проявлялося все ж не так сильно, митися в холодній воді, аби заощадити пару коnійок, я не змушувала ні себе, ні рідних, але я знала, де можна серйозно заощадити, і як. Говорячи це, я маю на увазі тільки законні методи, а то без них я б зараз була мільярдером. Моя ж сім’я про цю мою рису не знала, так, що вони взагалі про мене знали … Я на них стільки років і нервів витра тила, а вони при першій же можливості про мене забули. І ось, в один день я все ж вирішила винагородити себе і подивилася, скільки у мене там на рахунку грошей.

Advertisements

Від кількості нулів у мене трохи серцевий напад не трапився, хоча чому тут і треба було дивуватися, так це тому, що я протягом майже 30 років економила гроші, сама того не помічаючи. Вирішила я подарувати собі будиночок за старання … будиночок в Італії. Свою справу я на батьківщині зробила: дітей виростила, дала їм необхідний старт, моя місія була виконана. Дітей з собою я, звичайно ж, в Італію не забрала, вони вже самі своїми сім’ями були зайняті. Я сама вирішила прожити свої останні дні чисто для себе. А що? Я ж заслужила.

Advertisements

Leave a Comment