Безумовне kохання є? Чи його немає? Людину люблять за щось конкретне, чи взагалі? Просто через те, що вона є? Тома впевнена, що можна любити лише за щось… За що Тома любить чоловіка Андрія, зрозуміло. Усі дев’ять років сімейного життя Андрій “носить дружину на руках” (це фігура мови, в прямому сенсі це неможливо). З дітьми доnомагає, переважно готує теж він. При цьому примудряється дуже добре заробляти. Тома вдома практично нічого не робить. Навіть прибиранням квартири займається хатня робітниця. Інакше їхнє житло загрузло б у бруді.
Тобто можна сказати, що Тома любить чоловіка за беззавітну відданість. Але тоді виникає питання – за що Андрій любить Тому? Як було сказано, як господиня вона ніяка. Тоді може красуня? Ну, був час, і Тома була красунею. Що правда то правда. Хлопці бігали за нею натовпом. Але після двох пологів, її 57 кг перетворилися на 103 кг (сподіваюся, тепер зрозуміло, чому чоловік не в змозі носити її на руках), 100-65-100, перетворилися на 95-165-95. А миле дівоче личко – у харю з потрійним підборіддям. То може вона гарна мати?
Ні в якому разі. З дітьми займається або батько, або вони надані самі собі, поки матуся блукає інтернетом. Залишається одне припущення – Тома заробляє набагато більше за чоловіка. Як би не так. Тома взагалі не працює. Додайте до цього образу її дратівливість та істеричність, її здатність влаштувати сkандал на порожньому місці, її вічні сварки з родичами. Своїми, між іншим. Родичі Андрія після року спілкування з нею більше не побажали спілкуватися з Томою. – Я була впевнена, що Андрійко через місяць від цієї стерви втече! – каже його мама. – Але ж не втік. Живуть душа в душу… І все-таки, що він у ній знайшов? За що Андрій любить Тому?